надсадний
НАДРИ́ВНИЙ (про крик, плач, гудок і т. ін. — з надмірним напруженням, з надривом), НАДСА́ДНИЙ підсил., НАДСА́ДЖЕНИЙ підсил. рідше, НАТУ́ЖНИЙ підсил., НАТУ́ЖЕНИЙ підсил. рідше. Він вислизає на вулицю і чує позад себе приглушений надривний плач (М. Стельмах); Тупіт копит, злий посвист із грудей, надсадне дихання раптом пролунали за спиною (Є. Гуцало); Хриплий, натужний кашель корчив тіло хлопчика (С. Журахович); Голос старого Ремби, хриплий і натужений, різав його слух (І. Франко).
Словник синонімів української мови