накарачки
РА́ЧКИ розм. (на долонях і колінах), КАРЯ́ЧКИ (КАРА́ЧКИ) розм., РАЧКУВА́ТО розм.; НАКАРЯ́ЧКИ (НАКАРА́ЧКИ) розм., НАВКАРА́ЧКИ розм. (перев. стати, сісти); НАКАРЯ́ЧКАХ (НАКАРА́ЧКАХ) розм. (перев. стояти, сидіти). А я тую бистру річку Рачки перелізу (П. Чубинський); "Напирають, мабуть, — подумав він, — ще й вискочить не встигну". І вже карачки хутко подерся догори (П. Панч); Зневажливо, носком чобота, штовхав (Кравцов) у спину тих, хто надто рачкувато пересувався плазом (Ю. Бедзик); Він раптом присів накарячки (М. Коцюбинський); Остап ледве підвівся, ставши навкарачки (Ф. Бурлака); Через поріг Юра перелазить накарачках (Ю. Смолич).
Словник синонімів української мови