намагання
НАМАГА́ННЯ (прагнення, дії тощо, спрямовані на виконання, здійснення чого-небудь), СТАРА́ННЯ перев. мн., ЗУСИ́ЛЛЯ перев. мн., підсил.; ПОТУ́ГИ мн., СИЛКУВА́ННЯ (уперте, наполегливе, але звичайно даремне, марне намагання). Були намагання представити Пушкіна саме як розкаяного грішника (М. Рильський); Гості були збентежені, але, побачивши, що їх старання йдуть намарне, весело зареготались (М. Коцюбинський); Чи принесуть ці ваші зусилля отой вінець, якого ви прагнете, чи стане ця дитина.. людиною справжньою.., щасливою? (О. Гончар); Нема вороття старому режиму. Ні з царем, ні без царя. І даремні потуги гатити греблю, коли вода вже прорвала (А. Головко); Христя.. почала її утішати.. Даремне силкування! (Панас Мирний). — Пор. 1. спро́ба.
СПРО́БА (намагання зробити щось при відсутності впевненості в успіху), ЗА́МАХ. Директор знов зазирнув у папери. — Матір кинув.. Бродяжив... Затриманий у порту при спробі пробратися на океанське судно (О. Гончар); Сідав писати (Іван) — горів, серце його радісно стискалося.. А тут з великого замаху вийшов пшик (П. Колесник). — Пор. намага́ння.
Словник синонімів української мови