намостити
НАСТИЛА́ТИ (НАСТЕЛЯ́ТИ) (щільно кладучи й закріплюючи дошки, колоди, плити тощо, робити настил — підлогу, кладку, міст і т. ін.), СТЕЛИ́ТИ (СЛА́ТИ), МОСТИ́ТИ, НАМО́ЩУВАТИ, ВИМО́ЩУВАТИ (перев. про кладку, гать і т. ін.). — Док.: насла́ти (настели́ти), помости́ти, намости́ти, ви́мостити. Вставляли у вікна рами, приганяли двері, робили східці, настилали підлоги... (О. Копиленко); Дмитро й Шалва по черзі настеляли, знімали й знову мостили на болоті.. дошки, по яких прокочувалися два колеса (П. Автомонов); Довелось намощувати іще один настил (А. Шиян); Він хоче тут зробити переправу, на лівий берег вимостити гать (І. Гончаренко).
Словник синонімів української мови