напалити

ВИПА́ЛЮВАТИ (чим-небудь розпеченим робити знаки, візерунки тощо), ВИПІКА́ТИ, НАПА́ЛЮВАТИ. — Док.: ви́палити, ви́пекти, напали́ти. Книжка розповідає про те, чим зайнятися з юними умільцями,.. як різьбити й випалювати по дереву (з журналу); — Звик (баришник) на крадених конях тавра випікати (Григорій Тютюнник); Марині кинувсь у вічі хрест, що батько напалив на сволоці (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. напалити — напали́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напалити — див. напалювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напалити — НАПАЛИ́ТИ див. напа́лювати.  Словник української мови у 20 томах
4. напалити — НАПАЛИ́ТИ див. напа́лювати.  Словник української мови в 11 томах
5. напалити — Напалити, -ся см. напалювати, -ся.  Словник української мови Грінченка