наплакатися
НАТЕ́РПІ́ТИСЯ чого і без додатка (зазнати, перенести в житті багато тяжкого, неприємного), НАМУ́ЧИТИСЯ без додатка, НАСТРАЖДА́ТИСЯ без додатка, НАБІДУВА́ТИСЯ без додатка, НАГОРЮВА́ТИСЯ без додатка, розм., НАЗНА́ТИСЯ чого, розм., НАПЛА́КАТИСЯ без додатка, розм., НАПОНЕВІРЯ́ТИСЯ без додатка, розм., НАСЬО́РБАТИСЯ чого, розм. Говорила це не зі злості на чоловіка (хоч уже і досить натерпілася через такий його непутящий характер) (М. Ю. Тарновський); Сьогодні одпустять додому шостий клас, що дуже встиг намучитися за май од тяжких екзаменів (А. Кримський); — Такий хуліган, якого наше село ще ніколи не бачило. Скільки від нього всі настраждались! (Є. Гуцало); Ой, набідувалися ми до весни, Боже єдиний (І. Франко); Цілий рік воював (Назар) десь, і вісті від нього ніякої не було. Наплакалася і нагорювалася за ним Докія (І. Цюпа); І не добивсь з панами права, Ще й сам від них біди назнавсь (І. Франко); — Дайте мені, мамо, спокій! Наплакалась я через вас, — аж крикнула Маруся спересердя (І. Нечуй-Левицький); Вони насьорбалися горя і злоби Набралися теж, у житті живучи (Л. Первомайський). — Пор. 2. бідува́ти, 1. поневіря́тися.
Словник синонімів української мови