нарисувати

КРЕ́СЛИТИ (проводити риси, лінії на папері, землі тощо; виготовляти креслення, схему тощо), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, РИСУВА́ТИ, ПРОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПРОРИСО́ВУВАТИ (проводити риси, лінії); ПРОКЛАДА́ТИ (позначати на карті напрям руху корабля, літака і т. ін.). — Док.: накре́слити, нарисува́ти, прокре́слити, прорисува́ти, прокла́сти. Бутаков не просто креслив на карті контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну структуру (З. Тулуб); Старий мідник кинув своє ремесло, по цілим дням читав книжки, рисував і вираховував усілякі шруби та коліщатка (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. нарисувати — нарисува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нарисувати — -ую, -уєш, док., перех. Док. до рисувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нарисувати — НАРИСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого, що. Док. до рисува́ти. Варя, наш колгоспний художник, мене й розмалювала. Принципіальна дівчина, не подивилася на дружбу – нарисувала (О. Ковінька).  Словник української мови у 20 томах
4. нарисувати — Ую, -уєш, док. 1. Знайти, підшукати щось або когось. Швидко нарисуй мені цю людину. 2. Організувати. Нарисували вечірку.  Словник сучасного українського сленгу
5. нарисувати — НАРИСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Док. до рисува́ти. Варя, наш колгоспний художник, мене й розмалювала. Принципіальна дівчина, не подивилася на дружбу — нарисувала (Ковінька, Кутя.., 1960, 68).  Словник української мови в 11 томах