натовпитися
НАБИ́ТИСЯ (про людей — зійтися, з'явитися в якесь приміщення, обмежений простір у великій кількості), НАТО́ВПИТИСЯ розм., НАЛІ́ЗТИ розм., НАПХА́ТИСЯ розм., НАТИ́СНУТИСЯ розм. — Недок.: набива́тися, нато́вплюватися, нала́зити (наліза́ти), напиха́тися. Вмить набилося стільки народу, що стало тісно (З. Тулуб); До двох невеликих.. кімнат натовпилася сила народу (Л. Смілянський); (Ганна:) Гостей налізло, мов до причастя: повозок та хургонів повне подвір'я... (М. Кропивницький); В гірські села напхалося стільки жандармів, що на собаку кинь дрючок, а на жандарма влучиш (С. Чорнобривець); Більше робітників, вони (пани) менш платять! Натиснеться люду багато, ну, вони платню знижають (І. Франко). — Пор. 1. напо́внити.
СКУ́ПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи), ЗБИВА́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ТИ́СНУТИСЯ, ТАБОРИ́ТИСЯ, ЮРБИ́ТИСЯ, ЮРМИТИСЯ, ЮРТУВА́ТИСЯ розм., ТО́ВПИТИСЯ, НАТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм., СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., ТЛУМИ́ТИСЯ діал., ГЛОТИ́ТИСЯ діал. — Док.: ску́пчитися, зби́тися, сти́снутися, з'юрби́тися, сто́впитися, нато́впитися, згрома́дитися, ску́питися. Найбільше людей скупчувалось навколо Тимофія Горицвіта (М. Стельмах); Інстинктивно почуваючи небезпеку, коні тамують свій біг і збиваються в купу (С. Добровольський); По дорозі громадилися коло нього хлопці й дівчата (О. Ковінька); Вони (селяни) тиснулися в невеличкі гуртки (Г. Епік); Дівчата співають і славлять весну, а парубоччя табориться округ них (Ю. Яновський); На другий день рано коло спуску згромадилася ціла купа робітників (І. Франко); Насилу вибрали. Чоловіка з шість пішло народу. Останні скупились коло рундука (Панас Мирний); Там уже кублилося, мабуть, усе боярство київське (П. Загребельний); Тут щоночі кубляться такі квартиранти, як ви! (О. Гончар). — Пор. 1. збира́тися.
Словник синонімів української мови