натреновувати

ПРИВЧИ́ТИ (ПРИУЧИ́ТИ) (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИ рідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ (ОБІТЕ́РТИ) розм., ПРИНАТУ́РИТИ діал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). — Недок.: привча́ти (приуча́ти), призвича́ювати, натрено́вувати, принату́рювати, приохо́чувати. — Дуже важко привчити вас до наших законів, але ми не губимо надії, що нам це вдасться (Вал. Шевчук); Був він студентом на самозабезпеченні і матеріальному, і правовому, а це призвичаювало до якоїсь, сказати б, не звичної в наш час скромності (І. Ле); (Мефістофель:) Лякаєшся нових для тебе слів? Ти слухати лиш чуване хотів? Тобі така обмеженість не личить, Пора б уже себе до див призвичить (переклад М. Лукаша); — Натреновуєш око в орієнтації, налягаєш на техніку пілотування, на дядька не надієшся — тільки на себе (О. Гончар); (Смотрицька:) Він просто по молодості не вміє володіти почуттям правди. Ми його обітрем (М. Стельмах); Батько принатурив його до чумацтва (Словник Б. Грінченка); Ганна Юріївна недавно закінчила середню школу, знає ціну освіті, вміє підбадьорити і приохотити до неї односельчан (з газети).

Значення в інших словниках

1. натреновувати — натрено́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. натреновувати — -ую, -уєш, недок., натренувати, -ую, -уєш, док., перех. Систематичним тренуванням навчати чого-небудь, привчати до чогось. || Діючи в якійсь царині протягом тривалого часу, набувати досвіду, вміння і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натреновувати — НАТРЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТРЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. Систематичним тренуванням навчати чому-небудь, привчати до чогось.  Словник української мови у 20 томах
4. натреновувати — НАТРЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТРЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Систематичним тренуванням навчати чого-небудь, привчати до чогось.  Словник української мови в 11 томах