нахапатися

НАБРА́ТИСЯ чого, розм. (дістати, одержати у великій мірі що-небудь небажане, неприємне), НАХАПА́ТИСЯ підсил. розм. — Недок.: набира́тися. Набратися неприємностей; Боялись (чужоземці) набратися бліх у гомінливій юрбі гречкосіїв, рудокопів, козацької голоти (О. Ільченко); Нахапатися стусанів. — Пор. 2. нажи́ти.

НАБРА́ТИСЯ ірон. (випадково, поверхово засвоїти багато чого-небудь — знань, думок і т. ін.), НАХАПА́ТИСЯ розм., НАХАПА́ТИ розм. — Недок.: набира́тися. Набратися вчених словечок; (Прокіп:) Побувала наша Ярина в Румунії, там і нахапалась таких пісень... (О. Корнійчук).

Значення в інших словниках

1. нахапатися — нахапа́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нахапатися — див. нахапуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нахапатися — НАХАПА́ТИСЯ див. наха́пуватися.  Словник української мови у 20 томах
4. нахапатися — ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (налови́тися, нахапа́тися) дрижакі́в. Тремтіти від холоду, страху. А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г.  Фразеологічний словник української мови
5. нахапатися — НАХАПА́ТИСЯ див. наха́пуватися.  Словник української мови в 11 томах