нахильність

СХИ́ЛЬНІСТЬ до чого і без додатка (природжений потяг до якої-небудь діяльності, а також природні здібності, хист до чого-небудь), НА́ХИЛ, УПОДО́БАННЯ (ВПОДО́БАННЯ), УПОДО́БА (ВПОДО́БА), ЖИ́ЛКА розм., без додатка, ПОВА́БА (ПО́ВАБ рідше) розм., НАХИ́ЛЬНІСТЬ заст. Павло й сам часом кепкує з надмірної поважності свого заступника, із схильності його до глибокодумності і ситого філософування (Ю. Мушкетик); Нахил до музики; Основами цієї дружби (двох поетів) були спільність літературних інтересів та уподобань (М. Рильський); — Мені здається, що я вже довіку буду солдатом. — Це добре, — похвалив Хаєцький. — Гвардійська жилка тобі скрізь пригодиться (О. Гончар); Була в нашого батька якась письменницька поваба (О. Пчілка); — Маєш якусь природжену нахильність до чарочки? Ха, ха, ха! (І. Нечуй-Левицький). — Пор. зді́бність.

Значення в інших словниках

1. нахильність — нахи́льність іменник жіночого роду схильність, нахил розм.  Орфографічний словник української мови
2. нахильність — -ності, ж., розм. Те саме, що нахил 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нахильність — НАХИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., розм. Те саме, що на́хил 1. – В мене зроду нахильність до якоїсь грудяної [грудної] слабості (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. нахильність — НАХИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., розм. Те саме, що на́хил 1. — В мене зроду нахильність до якоїсь грудяної [грудної] слабості (Н.-Лев., І, 1956, 119).  Словник української мови в 11 томах
5. нахильність — Нахильність, -ности ж. Склонность. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка