нахнюплюватися

ПОХНЮ́ПИТИСЯ розм. (від сорому, поганого настрою, смутку схилити голову, спрямувати погляд додолу), ПОНУ́РИТИСЯ, ПОСУ́ПИТИСЯ, НАХНЮ́ПИТИСЯ розм., УХНЮ́ПИТИСЯ діал. — Недок.: хню́питися, похню́плюватися рідше пону́рюватися, су́питися, нахню́плюватися. За Сергієм вийшла й Варвара Олексіївна. Важко похнюпившись, вона перебирала в голові сьогоднішні події (Г. Епік); Пішов Антосьо, понурився: чи з гори вбитись, чи в воді втопитись? (А. Свидницький); Посупившись, вернулась наньмичка у кімнату та й сіла у куток (Г. Квітка-Основ'яненко); Бабенко нахнюпився, перекинув волосся з потилиці на лоб, відвернувся (М. Руденко); По такій гадці стало Іванові омпно. Він ухнюпився, замовк, як води в рот набрав (Лесь Мартович).

Значення в інших словниках

1. нахнюплюватися — нахню́плюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нахнюплюватися — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
3. нахнюплюватися — -ююся, -юєшся, недок., нахнюпитися, -плюся, -пишся; мн. нахнюпляться; док. Схиляючи голову, змінюючи вираз обличчя, набирати похмурого, незадоволеного вигляду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нахнюплюватися — НАХНЮ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. нахню́пляться; док. Схиляючи голову, змінюючи вираз обличчя, набирати похмурого, незадоволеного вигляду. – Ох! – зітхнув Ганенко й хотів засміятись, але ..  Словник української мови у 20 томах
5. нахнюплюватися — НАХНЮ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. нахню́пляться; док. Схиляючи голову, змінюючи вираз обличчя, набирати похмурого, незадоволеного вигляду.  Словник української мови в 11 томах