нашорошеність

НАПРУ́ЖЕННЯ (стан внутрішньої зосередженості, мобілізованості перед можливою несподіванкою, небезпекою і т. ін.), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ГА, СТОРО́ЖКІСТЬ, НАШОРО́ШЕНІСТЬ розм. (стан настороженої уваги, занепокоєння, тривоги). Ольошка, видно, перебував постійно у напруженні, він різко смикнув плечем і скинув руку Івана Ілліча (Є. Гуцало); Мати в нервовій напрузі стала прислухатися, чи не під'їжджає шкільний автобус до брами (О. Гончар); — Про батька щось проситиме, — найшлася Маруся й розрядила тим напруженість узбеків (І. Ле); Всупереч звичаю не було в князя трапези разом з боярами й воєводами, в Києві панувала настороженість і принишклість, зготовлялося щось лихе (П. Загребельний); Юхим спохмурнів ..Насторога тривала, не полишала його (М. Рудь); П'ючи, Тоня аж залилася, аж за груди потекло, і вона, втративши оту сторожкість, щиро, дзвінко засміялась від холодного водяного лоскоту (О. Гончар); Він тільки ніяк не міг звикнути до тієї нашорошеності, з якою посувався вперед сержант (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. нашорошеність — нашоро́шеність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. нашорошеність — -ності, ж. Абстр. ім. до нашорошений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нашорошеність — НАШОРО́ШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нашоро́шений. Гризуча турбота і напружена нашорошеність відчувалися в його погляді (З. Тулуб); На кордоні теревенити не слід .. Він тільки ніяк не міг звикнути до тієї нашорошеності, з якою посувався вперед сержант (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
4. нашорошеність — НАШОРО́ШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нашоро́шений. Гризуча турбота і напружена нашорошеність відчувалися в його погляді (Тулуб, Людолови, II, 1957, 7); Світяться радістю очі бригадирові.. Ранкова нашорошеність зникла (Кир., Вибр., 1960, 379).  Словник української мови в 11 томах