наштрикнутися
НАТКНУ́ТИСЯ на що (рухаючись, наштовхнутися на щось гостре й поранити себе або пошкодити що-небудь), НАРАЗИ́ТИСЯ, НАСТРОМИ́ТИСЯ рідше, НАПОРО́ТИСЯ розм., НАРІ́ЗАТИСЯ розм., НАШТРИКНУ́ТИСЯ розм.; ПРОБИ́ТИСЯ розм. (наткнувшись, поранити себе). — Недок.: натика́тися, наража́тися (нара́жуватися рідше), настро́млюватися, напо́рюватися, нарі́зуватися, наштри́куватися. В серці запекло, закололо так, ніби воно живцем на склянку наткнулося (І. Рябокляч); Хто несміливо ступатиме, хто боїться наразитись на гостряки, — той далеко не піде (М. Рудь); Добирався (ведмідь) вночі до стаї та й настромився на кіл (М. Коцюбинський); Ксенька напоролась ногою на залізні граблі (М. Коцюбинський); — На корч нарізались, і тепер хлопці дірку в неводі латають, — відповів рибалка (О. Копиленко); Тільки торкнувшись стільця, він знову підвівся, мов наштрикнувся на голку (Ю. Смолич); Теля.. скочило прямо на пліт і було би пробилося на колик (кілок), якби Аничка не вибігла з хати та не нагнала його (Лесь Мартович).
Словник синонімів української мови