небезкорисний

КО́РИ́СНИЙ (який дає добрі наслідки, здатний приносити користь); НЕБЕЗКОРИ́СНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм. (який дає певну користь); ДО́БРИЙ, ДОБРОДІ́ЙНИЙ, БЛАГОДІ́ЙНИЙ, ДОБРОЧИ́ННИЙ, БЛАГОТВО́РНИЙ (в основі якого лежить бажання добра комусь; який робить добрий вплив). Душа Ольги світлішала в дружбі, корисній праці (О. Копиленко); Якби його було вчити замолоду.., який би то вийшов пожиточний чоловік з нього! (М. Коцюбинський); Треба слухати доброї ради (М. Коцюбинський); Під благодійним сонячним промінням підводились прибиті дощем жита (Н. Рибак); Послухавсь товариш і ліг, і натруджене тіло і душу сон доброчинний в ту же саму хвилю міцно обняв (Дніпрова Чайка).

Значення в інших словниках

1. небезкорисний — небезкори́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небезкорисний — див. КОРИСНИЙ  Словник синонімів Караванського
3. небезкорисний — -а, -е. Який дає деяку користь; корисний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. небезкорисний — НЕБЕЗКОРИ́СНИЙ, а, е. Який дає деяку користь; корисний.  Словник української мови у 20 томах
5. небезкорисний — НЕБЕЗКОРИ́СНИЙ, а, е. Який дає деяку користь; корисний.  Словник української мови в 11 томах