небезінтересний

ЦІКА́ВИЙ (який привертає увагу, викликає інтерес), ІНТЕРЕ́СНИЙ, ПРИВА́БЛИВИЙ, НЕБЕЗІНТЕРЕ́СНИЙ (не позбавлений певного інтересу). — Послухай, — сказав я, — тут у мене є цікаві думки в голові (Є. Гуцало); (Мотя:) А що він хоче показувати? Може, й справді інтересне (І. Микитенко); Аж залихоманило від тих думок, від такої привабливої перспективи (Ю. Збанацький); Правда, Леся Якубенка і Мар'яна Поляруша він таки малював — небезінтересний типаж (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. небезінтересний — небезінтере́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небезінтересний — -а, -е. Не позбавлений певного інтересу, досить цікавий; інтересний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. небезінтересний — НЕБЕЗІНТЕРЕ́СНИЙ, а, е. Не позбавлений певного інтересу, досить цікавий; інтересний. А в селянських оселях, коли зустрічаєшся з символами, бачиш сонце, чи його проміння, чи соняшник – небезінтересна паралель! (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. небезінтересний — НЕБЕЗІНТЕРЕ́СНИЙ, а, е. Не позбавлений певного інтересу, досить цікавий; інтересний. А в селянських оселях, коли зустрічаєшся з символами, бачиш сонце, чи його проміння, чи соняшник — небезінтересна паралель! (Стельмах, І, 1962, 12).  Словник української мови в 11 томах