невдержний

НЕСТРИ́МНИЙ (про почуття, стан, властивості тощо — нічим не стримуваний, який не знає меж у чому-небудь або такий, якого неможливо стримати чи спинити), НЕСТРИ́МАНИЙ, НЕВТРИ́МНИЙ, НЕЗДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕРЖИ́МИЙ розм. рідше, ДИ́КИЙ підсил. розм.; НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ рідко), НЕСПИ́ННИЙ (якого неможливо спинити). З товаришами легко зійшовся (Порфир), розважає їх різними витівками та нестримним фантазуванням (О. Гончар); Невтримний сміх — це її прикра вада (І. Волошин); В ньому прокинувся голод, дикий, непогамовний, незборимий голод, від якого темніє в очах (П. Загребельний); Вона не хоче чути.. дзиґарів, виття собаки... хай буде тиша і невпинний, щемлячий біль одинокого безнадійного серця (М. Коцюбинський). — Пор. 2. неперемо́жний, 1. непогамо́вний, 2. несамови́тий.

Значення в інших словниках

1. невдержний — невде́ржний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. невдержний — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
3. невдержний — -а, -е, рідко. Те саме, що невдержимий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невдержний — НЕВДЕ́РЖНИЙ, а, е, розм. Те саме, що невдержи́мий. Кукурудзяним качаном-затичкою все бавилася та бавилася Тимофієва невдержна нервова рука (Ю. Смолич); Сльози раптом ливцем полились з очей. В грудях стисло.  Словник української мови у 20 томах
5. невдержний — НЕВДЕ́РЖНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що невдержи́мий. Кукурудзяним качаном-затичкою все бавилася та бавилася Тимофієва невдержна нервова рука (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 88); Кінь.. рвонув щосили й помчав легкою пір’їною, підхопленою невдержним вітром (Сміл., Зустрічі, 1936, 8).  Словник української мови в 11 томах