невмисно

НЕНАВМИ́СНЕ (НЕНАВМИ́СНО) (не обдумуючи заздалегідь, без попереднього наміру), НЕВМИ́СНЕ (НЕУМИ́СНЕ рідко), НЕВМИ́СНО (НЕУМИ́СНО рідко), НЕНАРО́КОМ, БЕЗ У́МИСЛУ (без таємного й вартого осуду наміру). Макітра мов ненавмисне розстебнув пальто і почав розправляти на шиї шовковий галстук (С. Васильченко); Не займав дівчат нікого, да й на мене щось двічі поглянув, та й то ніби так, нехотя, невмисне (Марко Вовчок); Передаючи йому бідон, ненароком чи навмисне торкнулась (Тоня) рукою його руки (О. Гончар); (Тетяна:) Ох, мені горе! Пропаде Финтик даром, і я без умислу буду виною його смерті... (І. Котляревський). — Пор. випадко́во, мимово́лі.

Значення в інших словниках

1. невмисно — невми́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. невмисно — неумисно. Присл. до невмисний, неумисний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невмисно — НЕВМИ́СНО, НЕУМИ́СНО. Присл. до невми́сний, неуми́сний. Зачепив [Мишуня] неуми́сно й перекинув відро з водою (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
4. невмисно — НЕВМИ́СНО, НЕУМИ́СНО. Присл. до невми́сний, неуми́сний. Зачепив [Мишуня] неуми́сно й перекинув відро з водою (Ю. Янов., II, 1954, 139).  Словник української мови в 11 томах