невольниця

РАБИ́НЯ, РАБА́, НЕВІ́ЛЬНИЦЯ, НЕВО́ЛЬНИЦЯ заст. Танцює, — бо серце гаряче, — Маленька рабиня Бану (Я. Шпорта); Бабуся твоя була рабою (Д. Павличко); Плачем великим ридали невільниці чорні (Леся Українка). — Пор. 1. раб.

Значення в інших словниках

1. невольниця — нево́льниця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. невольниця — див. невільниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невольниця — НЕВО́ЛЬНИЦЯ див. неві́льниця.  Словник української мови у 20 томах
4. невольниця — НЕВО́ЛЬНИЦЯ див. неві́льниця.  Словник української мови в 11 томах