недовгочасний

КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал.; КОРОТКОТЕРМІНО́ВИЙ, КОРОТКОСТРОКО́ВИЙ (який триває незначний термін); СТИ́СЛИЙ (про строк). Молодого, короткого Не дали дожити Люде віку (Т. Шевченко); Її краса неначе одцвіла за той недовгий час (І. Нечуй-Левицький); Милування Параски з новим чоловіком було нетривалим; почалися сварки та нелади (Л. Дмитерко); Навіть недовгочасна її відсутність почувалась (О. Кундзич); — Мовою лікарів це називається? — Короткотривале запалення легенів... (П. Загребельний); Непомітно збігла вередлива південна зима з короткочасними заметілями і несподіваними відлигами (С. Добровольський); І я забудуся, і, може, лиш припадком Хтось, розглядаючи старих книжок сміття, Незацікавленим напом'яне нащадкам Мале моє життя (М. Рильський); Минає невелика година (С. Васильченко); Куций зимовий день вклонявся вечорові, ночі (І. Ле); Лиш перелітна краска по її лиці свідчила мені, що мої слова запали в її душу (О. Кобилянська); На руднику організували короткотермінові курси по підготовці спеціалістів (Д. Ткач); Стислі строки збирання — найважливіша умова в боротьбі з втратами хліба (з газети).

Значення в інших словниках

1. недовгочасний — недовгоча́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недовгочасний — див. недовговічний  Словник синонімів Вусика
3. недовгочасний — -а, -е. Те саме, що недовготривалий. Недовгочасна відсутність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недовгочасний — НЕДОВГОЧА́СНИЙ, а, е. Те саме, що недовготрива́лий. Навіть недовгочасна її відсутність відчувалась (Н. Рибак); Створено зразки кукурудзи, що відзначаються відносною стійкістю молодих рослин до недовгочасних приморозків (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. недовгочасний — НЕДОВГОЧА́СНИЙ, а, е. Те саме, що недовготрива́лий. Недовгочасна відсутність.  Словник української мови в 11 томах