недоцільний

БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ (який не має, позбавлений певної мети); БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (який не спрямований на що-небудь конкретне); НЕЦІЛЕСПРЯМО́ВАНИЙ (не спрямований на досягнення чого-небудь). — Чи ти здурів, чоловіче, чи що тобі таке? — крикнув ключник, виведений із терпцю сим безглуздим і безцільним упором (І. Франко); І все-таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх (Ю. Шовкопляс). — Пор. недоці́льний.

НЕДОЦІ́ЛЬНИЙ (який не відповідає поставленій меті, практично не дає користі), НЕРАЦІОНА́ЛЬНИЙ, НЕРОЗУ́МНИЙ підсил., БЕЗГЛУ́ЗДИЙ підсил. Існування дрібних господарств було визнане недоцільним; Нераціональна витрата робочого часу; Нерозумне використання природних багатств; Подальший опір був би вже безглуздим; — Три роки в окопах! ..Така вже війна була безглузда. Їх кайзер гнав на убій, як овець, а нас — цар Микола (А. Головко). — Пор. 1. безглу́здий, безці́льний.

Значення в інших словниках

1. недоцільний — недоці́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недоцільний — -а, -е. Який не відповідає поставленій меті, практично не дає користі і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недоцільний — НЕДОЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не відповідає поставленій меті, практично не дає користі і т. ін. – Я вважаю за недоцільне приймати на філологічний факультет людину, яка не має жодного уявлення про філологію... (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
4. недоцільний — НЕДОЦІ́ЛЬНИЙ, а, е Який не відповідає поставленій меті, практично не дає користі і т. ін. Випадки недоцільного розподілу працівників.. Центральний Комітет повинен усунути що б то не стало (КПУ в резол. і рішен..  Словник української мови в 11 томах