незаслужений

НЕСПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на неправильному, необ'єктивному ставленні до кого-, чого-небудь, який суперечить справедливості), НЕПРА́ВИЙ, КРИ́ВДНИЙ (який завдає кривди, несе несправедливість кому-, чому-небудь); НЕПРАВДИ́ВИЙ, НЕПРА́ВЕДНИЙ заст., книжн. (перев. про суд, покарання і т. ін.); НЕЗАСЛУ́ЖЕНИЙ (даний, зроблений або одержаний невідповідно до заслуг чи провини). Несправедливе покарання; Несправедливі докори; — Неправе діло задумала княгиня, — сказав Добислав (С. Скляренко); — Від тебе я можу заслухати все, яким би дошкульним і кривдним воно не було (Н. Рибак); Думки мутилися: ображали його (Чіпку) неправдивою карою, лякали людським сміхом (Панас Мирний); Весь цей час Партицький ходив по кімнаті, ніби схвильований незаслуженою образою (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. незаслужений — незаслу́жений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незаслужений — -а, -е. Який не відповідає чиїм-небудь заслугам, особливостям, учинкам, поведінці і т. ін.; несправедливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незаслужений — НЕЗАСЛУ́ЖЕНИЙ, а, е. Який не відповідає чиїм-небудь заслугам, особливостям, учинкам, поведінці і т. ін.; несправедливий. Сором приймати незаслужені компліменти (Леся Українка); Сльози від незаслуженої образи здавили йому горло (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
4. незаслужений — НЕЗАСЛУ́ЖЕНИЙ, а, е. Який не відповідає чиїм-небудь заслугам, особливостям, учинкам, поведінці і т. ін.; несправедливий. Сором приймати незаслужені компліменти (Л. Укр.,V, 1956, 68); Сльози від незаслуженої образи здавили йому горло (Вільде, Сестри.., 1958, 151).  Словник української мови в 11 томах