незгасимий

НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет., НЕПОГАСИ́МИЙ рідко; НЕОПАЛИ́МИЙ поет. (перев. про любов, кохання). Тільки тепер дівчина зрозуміла, що допомоги чекати даремно. Але невгасимий інстинкт життя викликав химерні образи (О. Донченко); Чехов здавна увійшов у моє серце, як міцна й незгасна любов (М. Рильський); О як було любо тоді, моя непогасная мріє! (В. Сосюра). — Пор. неме́ркнучий, неосла́бний.

Значення в інших словниках

1. незгасимий — незгаси́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незгасимий — див. вічний  Словник синонімів Вусика
3. незгасимий — -а, -е. 1》 Який не може згаснути, перестати горіти, світити або світитися. Незгасимий вогонь. 2》 перен. Який не може послабитися, зникнути, минути (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.); дуже сильний. || Який не може втратити значення, цінності для кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. незгасимий — НЕЗГАСИ́МИЙ, а, е. уроч. Те саме, що незга́сний. Незгасимий вогонь; Героїзм – це насамперед незгасима любов до Батьківщини (з газ.); Книгу складе [поет] незгасиму.  Словник української мови у 20 томах
5. незгасимий — НЕЗГАСИ́МИЙ, а, е. 1. Який не може згаснути, перестати горіти, світити або світитися. Незгасимий вогонь. 2. перен. Який не може послабитися, зникнути, пройти (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.); дуже сильний.  Словник української мови в 11 томах