незгубний

НЕВИГУ́БНИЙ (який не зникає, не піддається винищенню), НЕЗНИЩЕ́ННИЙ книжн., НЕВИКОРІ́ННИЙ рідше, НЕВИКОРЕНИ́МИЙ рідше, НЕЗГУ́БНИЙ рідко. Ісса мовчки дивилася на нього, в її великих очах був докір і невигубний ляк (П. Загребельний); Незнищенний дух непокори. — Пор. 2. невиліко́вний.

Значення в інших словниках

1. незгубний — незгу́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незгубний — див. вічний  Словник синонімів Вусика
3. незгубний — -а, -е. Якого неможливо знищити. Незгубне життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. незгубний — НЕЗГУ́БНИЙ, а, е. Якого неможливо знищити. Незгубне життя.  Словник української мови у 20 томах
5. незгубний — НЕЗГУ́БНИЙ, а, е. Якого неможливо знищити. Незгубне життя.  Словник української мови в 11 томах