незлагідний

НЕЗЛА́ГІДНИЙ (який погано уживається з іншими людьми), НЕВЖИ́ВЧИВИЙ, НЕВЖИ́ТОЧНИЙ розм.; ВАЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й (про людину та її вдачу — з яким важко порозумітися, знайти спільну мову). Рябов теж почував себе не зовсім добре.. Прогулянка Мічуріна гнітила його, як примха незлагідної старої людини (О. Довженко); Відлюдькуватому, невживчивому Сагайді взагалі важко було когось вподобати (О. Гончар); Жалійка, невжиточна жінка, дорікає Гаврилові, що переполовинив мішечок зерна (К. Гордієнко); (Енн:) Люба моя, у вас дуже важкий характер (В. Собко); (Він:) А мені потрібна співчутливість, жалісливість до моєї творчості! (Вона:) Яка ти трудна людина (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. незлагідний — незла́гідний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незлагідний — Незлагідливий, СВАРЛИВИЙ; нетовариський, неартільний.  Словник синонімів Караванського
3. незлагідний — див. непокірний  Словник синонімів Вусика
4. незлагідний — -а, -е. Який важко уживається з іншими людьми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. незлагідний — НЕЗЛА́ГІДНИЙ, а, е. Який важко уживається з іншими людьми. Прогулянка .. гнітила його, як примха незлагідної старої людини (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
6. незлагідний — Незла́гідний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. незлагідний — НЕЗЛА́ГІДНИЙ, а, е. Який важко уживається з іншими людьми. Прогулянка.. гнітила його, як примха незлагідної старої людини (Довж., І, 1958, 496).  Словник української мови в 11 томах
8. незлагідний — Незлагі(о)дний, -а, -е Неуживчивый, сварливый.  Словник української мови Грінченка