неналежний

НЕПОДО́БНИЙ (який не відповідає певній обстановці, виходить за норми прийнятої моралі, не підходить до даного випадку), НЕНАЛЕ́ЖНИЙ, НЕПРИСТО́ЙНИЙ, НЕБЛАГОПРИСТО́ЙНИЙ заст. (який суперечить прийнятим правилам пристойності, коректності, такту). В штабі французького гарнізону зразу ж переполошились. Адже мав місце неподобний акт громадської непокори (Ю. Смолич); Неналежна поведінка; Могла (Олена) пояснити, що опікун вважав би непристойним, коли б вона захоплювалася творами мужицького поета (Ірина Вільде). — Пор. 2. недоре́чний.

Значення в інших словниках

1. неналежний — ненале́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неналежний — -а, -е. 1》 Який не має зв'язку з ким-, чим-небудь, стосунку до когось, чогось. 2》 Не такий, який повинен бути; який не личить кому-небудь. Неналежна поведінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неналежний — НЕНАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який не має зв'язку з ким-, чим-небудь, стосунку до когось, чогось. – Ти не можеш бути нашим громадянином, а неналежного до громади громада й терпіти у себе не схоче! (І. Франко). 2. Не такий, який повинен бути; який не личить кому-небудь. Неналежна поведінка.  Словник української мови у 20 томах
4. неналежний — НЕНАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який не має зв’язку з ким-, чим-небудь, стосунку до когось, чогось. — Ти не можеш бути нашим громадянином, а неналежного до громади громада й терпіти у себе не схоче! (Фр., VI, 1951, 52). 2. Не такий, який повинен бути; який не личить кому-небудь. Неналежна поведінка.  Словник української мови в 11 томах