непам'ятливий

ЗАБУ́ДЬКУВАТИЙ (який легко, швидко забуває), НЕПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ розм., БЕЗПА́М'ЯТНИЙ розм., ЗАБУ́ТЛИВИЙ рідко. Хором керував церковний дячок.. Неуважний і забудькуватий, він часто починав співати не те, що треба (С. Добровольський); — Який ти, куме, непам'ятливий! (І. Нечуй-Левицький); Забула (мати).., голова стала така дірява, така безпам'ятна (Ю. Збанацький); Забутливі люди... Чи ви ж мені змалу Колись не казали щоденно бувало.., Щоб люди любились, як друзі й співбрати? (М. Старицький).

Значення в інших словниках

1. непам'ятливий — непам'ятли́вий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. непам'ятливий — НЕПАМ'ЯТУЩИЙ, див. ЗАБУДЬКУВАТИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. непам'ятливий — див. забудькуватий  Словник синонімів Вусика
4. непам'ятливий — -а, -е, розм. Який швидко забуває про що-небудь, не пам'ятає чогось. || Який не тримає у пам'яті зла проти кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. непам'ятливий — НЕПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Який швидко забуває про що-небудь, не пам'ятає чогось. [Кандзюба:] А мій же Стецько та не зовсім і дурний; він, собі на лихо, трошки непам'ятливий та нерозсудливий (Г.  Словник української мови у 20 томах