неполюбляти

НЕДОЛЮ́БЛЮВАТИ (НЕДОЛЮБЛЯ́ТИ) кого, що або кого, чого (відчувати неприязнь до кого-, чого-небудь), НЕПОЛЮБЛЯ́ТИ, КОСИ́ТИСЯ на кого-що (виражати свою неприязнь очима, поглядом). Всіляких нарад Трохим Сидорович недолюблював (О. Гончар); Занозистого шахтарчука Максим теж недолюбляв (Ю. Смолич); Маркушевський знав, що професор Ясень неполюбляв його (Ю. Бедзик); Після тієї зустрічі з Вутанькою в лісі помітила (Ганна), що косяться на неї в загоні (О. Гончар). — Пор. нена́видіти.

Значення в інших словниках

1. неполюбляти — неполюбля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. неполюбляти — -яю, -яєш, недок., перех. Відчувати неприхильність, неприязнь до кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неполюбляти — НЕПОЛЮБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., кого, що. Відчувати неприхильність, неприязнь до кого-, чого-небудь; недолюблювати. Юлія Андріївна здавна неполюбляє старшу медсестру (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
4. неполюбляти — НЕПОЛЮБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех. Відчувати неприхильність, неприязнь до кого-, чого-небудь. Юлія Андріївна здавна неполюбляє старшу медсестру (Дмит., Обпалені.., 1962, 38).  Словник української мови в 11 томах