непролазний

НЕПРОХІДНИ́Й (про ліс, болото, нагромадження чого-небудь і т. ін.: через який, по якому важко або неможливо пройти, пробратися), НЕПРОЛА́ЗНИЙ підсил. розм.; НЕВИЛА́ЗНИЙ підсил. розм. (про болото, грязь і т. ін.). Сибірська тайга, густа, непрохідна, темно-зеленим хвойним муром насувалася з усіх боків (О. Донченко); З середини самого саду, в зеленій гущавині непролазних кущів розлягалися соловейки (Панас Мирний); Особливо давалася взнаки дорога восени, коли в містечку вздовж побитої бруківки місцями стояли калюжі та невилазне болото (В. Козаченко). — Пор. 3. глухи́й.

Значення в інших словниках

1. непролазний — непрола́зний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. непролазний — див. густий  Словник синонімів Вусика
3. непролазний — -а, -е, розм. Через якого, по якому важко або неможливо пролізти, пройти, пробратися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. непролазний — НЕПРОЛА́ЗНИЙ, а, е, розм. Через який, по якому важко або неможливо пробратися, пройти. По цих непролазних пущах, певне, ніколи не ступала людська нога (М.  Словник української мови у 20 томах
5. непролазний — НЕПРОЛА́ЗНИЙ, а, е, розм. Через який, по якому важко або неможливо пролізти, пройти, пробратися. По цих непролазних пущах, певне, ніколи не ступала людська нога (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах