нестямність

НЕСТЯ́МА (стан людини, що втратила самовладання, розуміння, діє несвідомо, ніби втративши розум), НЕСТЯ́МНІСТЬ, БЕЗТЯ́МНІСТЬ, ЗНЕТЯ́МА розм., НЕТЯ́МА розм. Вона сиділа якраз лицем до пожежі. Поперед неї в страшній нестямі закостеніла Оришка (Панас Мирний); Сміючись і плачучи від радості, Маковей кинувся до свого вірного коня, в гарячій нестямності повис йому на шиї (О. Гончар). — Пор. несамови́тість.

Значення в інших словниках

1. нестямність — нестя́мність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. нестямність — див. лють  Словник синонімів Вусика
3. нестямність — -ності, ж. Стан за знач. нестямний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нестямність — НЕСТЯ́МНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. нестя́мний 1. Сміючись і плачучи від радості, Маковей кинувся до свого вірного коня, в гарячій нестямності повис йому на шиї (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
5. нестямність — НЕСТЯ́МНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. нестя́мний 1. Сміючись і плачучи від радості, Маковей кинувся до свого вірного коня, в гарячій нестямності повис йому на шиї (Гончар, III, 1959, 439).  Словник української мови в 11 томах