несумісний

НЕВІДПОВІ́ДНИЙ до чого, чому (який не відповідає кому-, чому-небудь, не збігається з ним); НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗБІ́ЖНИЙ рідше (з чим — який іде врозріз із чимось); НЕСУМІ́СНИЙ з чим, НЕСПОЛУ́ЧНИЙ з чим, ВЗАЄМОВИ́КЛЮЧНИЙ без додатка, підсил. (якого не можна одночасно поєднати з чим-небудь іншим). Пісня журлива, за серце хапає, а обличчя тих, що співають, зовсім не сумні, на устах у молодиці навіть блукає невідповідна до пісні усмішка (О. Гончар); Ось.. інтелігенція, що в сліпій гордості і гордій сліпоті відкидає від себе все незгідне з її привидами та забобонами (І. Франко); Смерть здавалась їй несумісною з її поняттями про синів (А. Трипільський); Гуманізм і насильство — несумісні явища; Добро і зло — взаємовиключні категорії. — Пор. 2. недоре́чний.

Значення в інших словниках

1. несумісний — (який не збігається з чимсь) невідповідний, (зовсім) взаємовиключний.  Словник синонімів Полюги
2. несумісний — несумі́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. несумісний — див. НЕСПОЛУЧНИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. несумісний — -а, -е. Якого не можна одночасно поєднати, сумістити з чим-небудь іншим; який не може існувати одночасно з чим-небудь іншим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. несумісний — НЕСУМІ́СНИЙ, а, е, з чим. Якого не можна одночасно поєднати, сумістити з чим-небудь іншим; який не може існувати одночасно з чим-небудь іншим. – Ти сам не розумієш, Долгін, що твої погляди несумісні з роботою в науковій інституції... (Н.  Словник української мови у 20 томах
6. несумісний — НЕСУМІ́СНИЙ, а, е. Якого не можна одночасно поєднати, сумістити з чим-небудь іншим; який не може існувати одночасно з чим-небудь іншим. — Ти сам не розумієш, Долгін, що твої погляди несумісні з роботою в науковій інституції… (Рибак, Час..  Словник української мови в 11 томах