неузгодженість
НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ (відсутність єдності, узгодженості дій, думок, звуків і т. ін.), НЕЗЛА́ГОДА, НЕДРУ́ЖНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ, НЕПОГО́ДЖЕНІСТЬ (відсутність узгодженості, домовленості з ким-небудь); НЕЧІ́ТКІСТЬ, РІЗНОБІ́Й підсил. (відсутність єдності, злагодженості, ладу в діях); РО́ЗЛАД, РІЗНОГОЛО́ССЯ, РІЗНОГОЛО́СИЦЯ рідше (у голосах, звуках, музиці тощо). Слова, мов крига, а голос, наче літня купіль, — все разом своєю незлагодженістю бентежить душу старо-молодого чоловіка (І. Волошин); Годинників було багато, різних за формою, з різними маятниками.., і час спотикався в тривозі, хитаючись від упертої незлагоди маятників (О. Довженко); Неузгодженість дій різних відомств; Різнобій в оцінках; Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів (Ю. Бедзик); Спів чомусь розповзався і ущухав від розладу голосів (О. Довженко); Бринить дощів різноголосся, Баском прокочується грім (А. Малишко); Старшокласники відповіли (на привітання) голосно й одностайно, лише в шеренгах новаків прозвучала різноголосиця (С. Добровольський). — Пор. 2. безла́ддя, неорганізо́ваність.
СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; НЕЗГІ́ДНІСТЬ, НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ (в оцінках, поглядах); АНТАГОНІ́ЗМ, ПРОТИСТОЯ́ННЯ (непримиренна суперечність). — Екологічні проблеми.. виникають там, де господарські інтереси людини входять у суперечність із законами природи (з журналу); — Дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя, але вся країна вже відчуває початок жахливої бійні (О. Донченко); Ця повна розбіжність думок (сестри і брата) потішала його (В. Собко); Протистояння політичних партій.
Словник синонімів української мови