обзнайомлювати

ОЗНАЙО́МЛЮВАТИ (ОБЗНАЙО́МЛЮВАТИ рідше) (подавати відомості про що-небудь), ЗНАЙО́МИТИ, ІНФОРМУВА́ТИ, ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) у що; ПОСВЯЩА́ТИ (у що — перев. про таємне). — Док.: ознайо́мити (обзнайомити), познайо́мити, поінформува́ти, проінформува́ти, ввести́ (увести́), посвяти́ти. — Просять мене докладно й всебічно ознайомити вас із системою мого господарювання (Ю. Смолич); Вони хотять (хочуть) познайомити російського читача з українською літературою (М. Коцюбинський); Андрій постійно слав листи, інформував про всі події (М. Ю. Тарновський); Старий коваль вводив Рубіна в таємниці свого ремесла (І. Сенченко); Підійшов хлопчина років тринадцяти, якого учитель посвящав у тайни біології (Ю. Яновський). — Пор. 1. повідомля́ти.

Значення в інших словниках

1. обзнайомлювати — обзнайо́млювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обзнайомлювати — -юю, -юєш, недок., обзнайомити, -млю, -миш; мн. обзнайомлять; док., перех., рідко. 1》 Те саме, що ознайомлювати. 2》 Знайомити з усіма чи багатьма.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обзнайомлювати — ОБЗНАЙО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЗНАЙО́МИТИ, млю, миш; мн. обзнайо́млять; док., кого, рідко. 1. Те саме, що ознайо́млювати. 2. Знайомити з усіма або багатьма.  Словник української мови у 20 томах
4. обзнайомлювати — ОБЗНАЙО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЗНАЙО́МИТИ, млю, миш; мн. обзнайо́млять; док., перех., рідко. 1. Те саме, що ознайо́млювати. 2. Знайомити з усіма або багатьма.  Словник української мови в 11 томах