Словник синонімів української мови

обкреслити

ОКРЕ́СЛЮВАТИ (ОБКРЕ́СЛЮВАТИ) (обводити що-небудь лінією, рисками), ОБРИСО́ВУВАТИ рідше, ОПИ́СУВАТИ, РОЗМІЧА́ТИ спец. (контури майбутньої деталі). — Док.: окре́слити (обкре́слити), обрисува́ти, описа́ти, розмі́тити. Він довго дивився на всі пункти плану, один окреслив кілька разів червоним олівцем (В. Собко); У звичайних випадках обвідна немовби обгортає всю сім'ю ліній, а лінії в своїй сукупності обрисовують обвідну (з посібника); Якщо в опуклому чотирикутнику сума протилежних кутів дорівнює двом прямим, то навколо нього можна описати коло (з підручника); Розмітити деталь перед обробленням.

ОКРЕ́СЛЮВАТИ (ОБКРЕ́СЛЮВАТИ) (робити обриси, контури чого-небудь виразними, рельєфними), ОБМАЛЬО́ВУВАТИ, ОБРИСО́ВУВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ, ВІДТІ́НЮВАТИ. — Док.: окре́слити (обкре́слити), обмалюва́ти, обрисува́ти, відтіни́ти. Форма вигідно окреслювала її.. струнку постать (С. Чорнобривець); Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло, рельєфно обмальовувала круглі плечі (М. Коцюбинський); Світляна смуга ковзала по лискучому її волоссі, гарно обрисовувала її чисте чоло (І. Волошин); Його шию відтіняв кремовий комірець (О. Гуреїв).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. обкреслити — обкре́слити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обкреслити — див. обкреслювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкреслити — ОБКРЕ́СЛИТИ див. обкре́слювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. обкреслити — ОБКРЕ́СЛИТИ див. обкре́слювати.  Словник української мови в 11 томах