обладунок

ОБЛА́ДНАННЯ (сукупність предметів, механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого-небудь), УСТАТКУВА́ННЯ, ОСНА́ЩЕННЯ, СПОРЯ́ДЖЕННЯ, ОПОРЯ́ДЖЕННЯ, ОБЛАДУ́НОК розм., ОБЛА́ДА рідше, ОБЛА́ДНУВАННЯ рідше. Вони чекали з Ленінграда наукове обладнання, з яким мали вирушити на дослідження верхнього Оріноко (Ю. Бедзик); Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг, все внутрішнє і зовнішнє устаткування корабля (З. Тулуб); На заводі .. в Золотоноші я був зовсім недавно, оглядав і його оснащення, і його продукцію (Ю. Смолич); Дорожнє спорядження; Він мав налагодити весь свій водолазний обладунок (С. Голованівський); Знов ідуть на захід танки. Звірені машини боротьби і мсти, Свіжого покову, свіжої облади, Молодої сталі кремезні пласти (М. Бажан).

Значення в інших словниках

1. обладунок — обладу́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обладунок — -нку, ч. Бойове спорядження воїна в давнину. || розм. Будь-яке спорядження взагалі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обладунок — ОБЛАДУ́НОК, нку, ч. 1. Бойове спорядження воїна в давнину. Тут висіла зброя й обладунок перших київських воєвод – залізний .. шолом .. щит і топір (С. Скляренко). 2. перен. Будь-яке спорядження взагалі.  Словник української мови у 20 томах
4. обладунок — ОБЛАДУ́НОК, нку, ч. Бойове спорядження воїна в давнину. Тут висіла зброя й обладунок перших київських воєвод — залізний.. шолом.., його [Кия] щит і топір (Скл., Святослав, 1959, 34); // розм. Будь-яке спорядження взагалі.  Словник української мови в 11 томах