обмацки
НАВПО́МАЦКИ (НАПО́МАЦКИ) (за допомогою дотику, обмацуючи, не бачачи при цьому нічого), ПО́МАЦКИ, ПО́ЛАПКИ розм., О́БМАЦКИ рідко, ПО́ЛАПЦЕМ рідко. Він навпомацки дійшов до задвіркових дверей, одчинив і вискочив у садок (І. Нечуй-Левицький); Степан нагнувся і почав напомацки шарити пальцями по землі (Д. Бедзик); Коли хтось що й робив, то в темряві, помацки (С. Скляренко); Я.. нарвав у садку полапки, до зірок, жовтих слив (С. Васильченко). — Пор. 1. нао́сліп.
Словник синонімів української мови