обміль

МІЛИНА́ (мілка частина водойми, небезпечна для судноплавства), МІЛИ́ЗНА, МІЛКЕ́, МІЛКОВО́ДДЯ, ОБМІ́ЛИНА, О́БМІЛЬ, ВІДМІ́ЛИНА (перев. прибережна, утворена наносами); БАР (наносний підводний вал у прибережній зоні моря або в гирлі річки); ПЕРЕ́МІЛ (ПЕРЕ́МІЛЬ) розм. (перев. яка йде від берега). Скраю, на мілині, ледь коливались червоні водорості (О. Донченко); Їх провідник не йшов навпростець. Йому доводилося робити чимало викрутасів, вишукуючи для себе мілизну (М. Трублаїні); Там, на мілкому, хтось купався (Є. Гуцало); Через мілководдя вони не могли підійти близько до коси, і люди кидалися в воду ще далеко від берега (С. Добровольський); Човен з розгону ткнувся в золотаву обмілину (З. Тулуб); Недалеко від перемілу, що хвилясто просвічувався світлою жовтизною, поставили ятері (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. обміль — о́бміль іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обміль — див. мілина  Словник синонімів Вусика
3. обміль — див. обмілина  Словник чужослів Павло Штепа
4. обміль — -і, ж., рідко. Те саме, що мілина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обміль — О́БМІЛЬ, і, ж., рідко. Те саме, що мілина́.  Словник української мови в 11 томах
6. обміль — О́БМІЛЬ, і, ж., рідко. Те саме, що мілина́. До берега не так було далеко. Але я, рушивши до нього, якось непомітно для себе відбився в бік і раптом наскочив на обміль (М. Хвильовий).  Словник української мови у 20 томах