обсапувати

ПІДГОРТА́ТИ (вирощуючи рослини, нагрібати розпушену землю до основи стебел), ОБГОРТА́ТИ, ПІДСИПА́ТИ розм., ОБСИПА́ТИ розм., ПІДГО́РТУВАТИ розм.; ПІДСА́ПУВАТИ, ОБСА́ПУВАТИ (сапою). — Док.: підгорну́ти, обгорну́ти, підси́пати, обси́пати, підсапа́ти, обсапа́ти. Емене, не покладаючи рук, садить тютюн, підгортає виноград (М. Коцюбинський); Степанида.. взяла біля порога сапочку й поволі рушила на город обгортати картоплю (А. Шиян); — Я ж тобі пшеницю сполола, картоплю сполола й підсипала! (Грицько Григоренко); — Як було полю грядки, або підсапую капусту, або підгортую картоплю, він усе слідком ходить за мною (І. Нечуй-Левицький); Наталка.. бере сапу і йде на город. Несміло обсапує кущики картоплі, боячись підрізати їх (М. Зарудний).

Значення в інших словниках

1. обсапувати — обса́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обсапувати — -ую, -уєш, недок., обсапати, -аю, -аєш, док. Виполювати, зрізувати сапою бур'ян і розпушувати ґрунт навколо чого-небудь; обполювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обсапувати — ОБСА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Виполювати, зрізувати сапою бур'ян і розпушувати ґрунт навколо чого-небудь. Наталка .. бере сапу і йде на город. Несміливо обсапує кущики картоплі, боячись підрізати їх (М. Зарудний).  Словник української мови у 20 томах
4. обсапувати — ОБСА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Виполювати, зрізувати сапою бур’ян і розпушувати грунт навколо чого-небудь; обполювати. Наталка.. бере сапу і йде на город. Несміливо обсапує кущики картоплі, боячись підрізати їх (Зар., На.. світі, 1967, 283).  Словник української мови в 11 томах
5. обсапувати — Обсапувати, -пую, -єш сов. в. обсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Опалывать, ополоть и окучить.  Словник української мови Грінченка