обсідатися
ОТОЧИ́ТИ ким (наблизити до себе певне коло людей), ОБСТА́ВИТИ, ОБСІ́СТИСЯ розм. — Недок.: ото́чувати, оточа́ти рідше обставля́ти, обсіда́тися. Оточив (Гердлічка) себе цілою гвардією пушкарів (Г. Хоткевич); Чим далі, все густіше обставляє себе (отаман) частоколом донощиків... все суворіше одбирає тілохранителів до складу особистої охорони (О. Гончар); Обсістися ріднею.
Словник синонімів української мови