обучатися

УЧИ́ТИСЯ (ВЧИ́ТИСЯ) де (бути учнем або студентом якогось навчального закладу), НАВЧА́ТИСЯ (НАУЧА́ТИСЯ рідше), ОБУЧА́ТИСЯ діал. — Я сподіваюсь, що він матиме спроможність далі вчитись у вашій колегії, бо латину знає вже добре (І. Нечуй-Левицький); Учитися в інституті; Навчатися в школі; Сина дав у бурсу в Київ обучатись (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. обучатися — обуча́тися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. обучатися — -аюся, -аєшся, недок., обучитися, -учуся, -учишся, док., діал. Навчатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обучатися — див. студіювати  Словник чужослів Павло Штепа
4. обучатися — ОБУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док., розм. Навчатися. Сина дав У бурсу в Київ обучатись (Т. Шевченко); У старої пані не було роду, окрім мала собі унучечку, – у Києві обучалась у якомусь там... от коли б вимовити... інсти-ту-ті (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
5. обучатися — ОБУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док., діал. Навчатися. Сина дав У бурсу в Київ обучатись (Шевч., II, 1963, 187); У старої пані не було роду, окрім мала собі унучечку, — у Києві обучалась у якомусь там… от коли б вимовити… інсти-ту-ті (Вовчок, І, 1955, 103).  Словник української мови в 11 томах