обшивати
ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ (ОБТОРО́ЧУВАТИ), ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ (ОБКАНТО́ВУВАТИ розм. рідше), КАНТУВА́ТИ розм., ОБВО́ДИТИ розм., ТОРОЧИ́ТИ рідше, ОБШИВА́ТИ рідше. — Док.: облямува́ти, оторочи́ти (обторочи́ти), окантува́ти (обкантува́ти), обложи́ти, обвести́, обши́ти. Щоб краще підкреслити форму і крій одягу, нерідко вишивкою облямовували і лінії швів, рубці тощо (з журналу); Окантувати бекешу; Кантувати хутром поли пальта.
ОБШИВА́ТИ (обробляти нитками краї чого-небудь), ОБМЕ́ТУВАТИ, ОБКИДА́ТИ. — Док.: обши́ти, обмета́ти, обкидати. Сьогодні (Марта) обшивала мереживом нові хусточки, ..бо старі вже всі перевелися (В. Підмогильний); На швейній ділянці (трикотажної фабрики) кипить робота. Одні стачують деталі, обметують краї, другі закріплюють шви (з газети); — Ось, мамо, нате рукав та обкидайте петельки, — сказала Маруся і передала матері вишиваний рукав сорочки (І. Нечуй-Левицький). — Пор. підру́блювати.
ПОКРИВА́ТИ що (закривати чимсь зверху; утворювати якесь покриття), УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ОКРИВА́ТИ рідше, ОПОВИВА́ТИ, ОБТЯГА́ТИ (ОБТЯ́ГУВАТИ), ОБШИВА́ТИ, ОББИВА́ТИ (якимсь матеріалом, закріплюючи його); УШИВА́ТИ (ВШИВА́ТИ) (перев. соломою, очеретом); ПРИКИДА́ТИ (кидаючи). — Док.: покри́ти, укри́ти (вкри́ти), окри́ти, опови́ти, нанести́, накла́сти, наложи́ти розм. обтягти́ (обтягну́ти), обши́ти, обби́ти, уши́ти (вши́ти), прики́дати. Збентежена (Крістабель) метушиться по хаті, далі починає покривати статую рядном (Леся Українка); Вона укривала його найтеплішими із своїх лахманів, одгортала волосся з чола, одганяла осінніх мух (М. Коцюбинський); Солом'яних стріх тепер не роблять. Дахи криють бляхою і шифером (з газети); Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди.., та й став панотець Шрам полковником (П. Куліш); Сідельники обтягали товстою усмою з веприни дерев'яні колодки (С. Скляренко); Господар дратвою обтягував на копиті нового чобота (Я. Качура); Четверо теслярів обшивали дошками дуба на зразок тих гостроносих дубів, що їх вживали на Старій Січі (С. Добровольський); Оббивали (козаки) залізом важкі дерев'яні довбні (О. Ільченко); Сам він розчиняв вапно, сам тесав бруси, в'язав вінець, палубив дах, ушивав шифером (М. Рудь); Прикидавши яму сіном, що стояло неподалеку в копиці, Кажан із двома торбинками подався на леваду (І. Цюпа).
ПІДРУ́БЛЮВАТИ (шити, підгинаючи край чогось), ПІДШИВА́ТИ, ОБРУ́БЛЮВАТИ, РУБИ́ТИ розм. — Док.: підрубити, підши́ти, обруби́ти. Подолки чоловічої та жіночої сорочок підрублюють рубцями завширшки не більш як 0,5 см (з посібника); Підшивав (ковдру) рівно 2 години, аж втомився (М. Коцюбинський); Обрублювати сорочку; — Не жаль мені хустиночки, що її рубила, А жаль мені Василини, що вірно любила (пісня). — Пор. 1. обшива́ти.
Словник синонімів української мови