одурманливий

ПА́МОРОЧЛИВИЙ (який паморочить), ЗАПА́МОРОЧЛИВИЙ, ОДУРМА́НЛИВИЙ, ОДУРМА́НЮЮЧИЙ, ДУРМА́ННИЙ розм., МОРО́ЧЛИВИЙ розм. Навіть такий силач, як Сажнєв, і той відчуває паморочливу втому (Д. Ткач); У камері стояло важке, запаморочливе повітря (Ю. Збанацький); Степові квіти живуть скромно, спокійно, ощадливо, і їм немає потреби вбивати одні одних своїми одурманливими пахощами, як це роблять їхні родички-лісовички (В. Земляк); Все тут (на ярмарку) зливалося в гарячий, розмірений, одурманюючий гул (О. Гончар); З саду линули дурманні запахи південних квітів (Ю. Смолич); Перед нею мигнула блискавка, а під ногами запалась земля. Глибока, морочлива чорна безодня (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. одурманливий — одурма́нливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. одурманливий — -а, -е. Який одурманює, запаморочує; запаморочливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одурманливий — ОДУРМА́НЛИВИЙ, а, е. Який одурманює, запаморочує; запаморочливий. Ці бліді, ніби ще не збуджені до життя уста мали свою принадну, одурманливу силу для багатьох чоловіків (Ірина Вільде); Степові квіти живуть скромно, спокійно, ощадливо...  Словник української мови у 20 томах
4. одурманливий — ОДУРМА́НЛИВИЙ, а, е. Який одурманює, запаморочує; запаморочливий. Ці бліді, ніби ще не збуджені до життя уста мали свою принадну, одурманливу силу для багатьох чоловіків (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах