окалічити

КАЛІ́ЧИТИ (робити калікою когось), ОКАЛІ́ЧУВАТИ, ЗБАВЛЯ́ТИ розм. — Док.: покалі́чити, скалі́чити, окалі́чити, зба́вити. Маневри — це ж та сама війна, лише людей не калічать (М. Трублаїні); Я тут спитав його, через що се так його окалічили? (Г. Квітка-Основ'яненко); — Ви, — каже, — збавили мені корову, то я вам це не подарую... (Марко Черемшина).

Значення в інших словниках

1. окалічити — окалі́чити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. окалічити — див. окалічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окалічити — ОКАЛІ́ЧИТИ див. окалі́чувати.  Словник української мови у 20 томах
4. окалічити — ОКАЛІ́ЧИТИ див. окалі́чувати.  Словник української мови в 11 томах