окалічіти

СКАЛІ́ЧИТИСЯ (зазнати каліцтва, стати калікою), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, СКАЛІЧІ́ТИ, ОКАЛІЧІ́ТИ розм., УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ) діал. — Недок.: калі́читися. — Ти що то виробляєш? Хочеш скалічитися? (М. Стельмах); (Гапка:) Одну маєте корівку та й та згине або скалічіє за такою хазяйкою! (М. Кропивницький); Ніхто не розпитував нещасного, в який спосіб скалічів так страшенно (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. окалічіти — окалічі́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. окалічіти — -ію, -ієш, док., розм. Стати калікою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окалічіти — ОКАЛІЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати калікою. – Коли він [Кінь] постаріється, окалічіє та не може робити, то .. ще за життя виганяє [чоловік] його в ліс на поталу Вовкам (І.  Словник української мови у 20 томах
4. окалічіти — ОКАЛІЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати калікою. — Коли він [Кінь] постаріється, окалічіє та не може робити, то .. ще за життя виганяє [чоловік] його в ліс на поталу Вовкам (Фр.  Словник української мови в 11 томах