окислювач

ОКИ́СЛЮВАЧ хім. (речовина, що окислює або сприяє окисленню), ОКИСНИ́К, ОКСИДА́ТОР. Розкладаючись, перекис водню утворює воду й вільний кисень, який може правити за окислювач для згорання відповідного пального (з журналу); Розчини окисників.. розчиняють сульфіди, окислюючи їх (з журналу).

Значення в інших словниках

1. окислювач — оки́слювач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. окислювач — ОКИ́СЛЮВАЧ, а, ч., хім. Те саме, що окисни́к. Фтор – прекрасний окислювач ракетного рідкого палива (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. окислювач — ОКИ́СЛЮВАЧ, а, ч., хім. Речовина, що окислює або сприяє окисленню; оксидатор. Фтор — прекрасний окислювач ракетного рідкого палива (Знання.., 3, 1965, 4).  Словник української мови в 11 томах