окликнути

ОКЛИКА́ТИ (називати когось на ім'я або покликом привертати до себе його увагу), ОКРИКА́ТИ, ОКРИ́КУВАТИ, НАКЛИКА́ТИ. — Док.: окликнути, окри́кнути, накли́кати. — Блаженко! — окликає Сагайда старшого, й брати зупиняються обидва (О. Гончар); — Ей, Гривку, тобі що таке? — окрикнув його Кіт Мурко (І. Франко); Коли невістка побігла в хату, дід став за нею накликати (Марко Черемшина). — Пор. 1. кли́кати.

Значення в інших словниках

1. окликнути — окли́кнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. окликнути — див. окликати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окликнути — ОКЛИ́КНУТИ див. оклика́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. окликнути — ОКЛИ́КНУТИ див. оклика́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. окликнути — Оклика́ти, -ка́ю, -єш сов. в. окликну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оглашать, огласить, провозглашать, провозгласить.  Словник української мови Грінченка