окуп

ВИ́КУП (гроші чи інша плата, за яку викуповують кого-, що-небудь), ВІ́ДКУП, ВІДКУПНЕ́, О́КУП заст. — Невільники — здобич військова. Може, тільки за викуп великий дозволить хан їх відпустити (Н. Рибак); — Відпусти мене, діду, до моря, Дорогий дам за себе відкуп (переклад Н. Забіли); — Пішлімо до них свойого післанця і просімо, щоби.. дали нам спокій, хоч би нам прийшлося дати їм навіть який окуп (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. окуп — О́куп: — викуп [40;XII]  Словник з творів Івана Франка
2. окуп — о́куп іменник чоловічого роду викуп рідко  Орфографічний словник української мови
3. окуп — -у, ч., заст. Викуп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. окуп — О́КУП, а, ч., заст. Викуп. Боярин стояв у битві в першім ряді і при першім замішанню [замішанні] взятий був до неволі. Але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. окуп — О́КУП, а, ч., заст. Викуп. Боярин стояв у битві в першім ряді і при першім замішанню взятий був до неволі. Але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу (Фр., VI, 1951, 65).  Словник української мови в 11 томах
6. окуп — Окуп, -па м. Выкупъ, выкупныя деньги. Полонян без окупу й тиранства у рідний край до роду відпускати. К. Бай. 83.  Словник української мови Грінченка