омирати

ЗАВМИРА́ТИ (про серце — під впливом сильного почуття втрачати нормальний ритм, ніби зупинятися), ЗАМИРА́ТИ, ХОЛО́НУТИ, ЗАХО́ДИТИСЯ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), СТИСКА́ТИСЯ, СТИ́СКУВАТИСЯ, ТЕ́РПНУТИ, ОМИРА́ТИ діал. — Док.: завме́рти, заме́рти, похоло́нути, похоло́ти, захоло́нути, зайти́ся, умлі́ти (вмлі́ти), сти́снутися. Завмерли серця дівочі в німій тузі (О. Довженко); Здумаю, що, може, яка пригода йому в дорозі сталась, то й серце моє похолоне (Марко Вовчок); У мене аж серце зайшлося і сльози на очах виступили (І. Микитенко); Їй серце умлівало з жалю за тими голодними, хоч невідомими їй людьми (М. Коцюбинський); Серце мені стиснулося: он вони — рідні Карпати! (І. Муратов); Васьчине серце спинялося й терпло від сорому й образи (Ю. Смолич); Серце йому омирало... (Марко Вовчок). — Пор. 5. би́тися.

Значення в інших словниках

1. омирати — омира́ти дієслово недоконаного виду завмирати діал.  Орфографічний словник української мови
2. омирати — -аю, -аєш, недок., діал. Завмирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. омирати — ОМИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Завмирати. Йому усе чогось здавалося, що ось-ось поспитає дівчина в його: “А жінка ваша?” – і серце йому омирало... (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. омирати — ОМИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Завмирати. Йому усе чогось здавалося, що ось-ось поспитає дівчина в його: "А жінка ваша?" — і серце йому омирало… (Вовчок, І, 1955, 150).  Словник української мови в 11 томах