оприск

УЛА́МОК (відбитий, відламаний шматок чого-небудь), ВІДЛА́МОК, ОБЛА́МОК, ОБЛО́МОК, ОСКО́ЛОК, СКА́ЛКА, О́ПРИСК діал. (перев. скла, каменю тощо — невеликий). З величезної купи уламків і брухту пробивалося жовте полум'я (О. Донченко); На дорозі лежав відламок скали (Г. Хоткевич); Віталій.. чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (О. Гончар); Чавунна куля.. вдарилася в гранітну брилу біля брами й розскочилася разом з осколками граніту (І. Ле); Дядько Кузьма розбив одного (горіха), загнав скалку і покинув (Є. Кравченко); Весь робочий люд, з.. оприсками каміння на одежі, руках і лицях, почав збиратися (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. оприск — о́приск іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. оприск — -у, ч., діал. Скалка, уламок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оприск — О́ПРИСК, у, ч., діал. Скалка, уламок. Весь робучий люд, з .. оприсками каміння на одежі, руках і лицях, почав збиратися на фронтовий угол [ріг] нового будинку (І. Франко). ◇ (1) З о́приском, зі сл. говорити, заговорити і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. оприск — О́ПРИСК, у, ч., діал. Скалка, уламок. Весь робучий люд, з.. оприсками каміння на одежі, руках і лицях, почав збиратися на фронтовий угол [ріг] нового будинку (Фр., V, 1951, 258).  Словник української мови в 11 томах
5. оприск — Оприск, -ку м. з оприском балакати. Вспыльчиво, запальчиво говорить. Ном. № 12893.  Словник української мови Грінченка