оп'яніння

ЗБУ́ДЖЕННЯ (стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ННЯ, ПАЛ підсил., ОП'ЯНІ́ННЯ підсил., СП'ЯНІ́ННЯ підсил., ХМІЛЬ чого, підсил., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм., ПОДРА́ЗНЕННЯ діал.; АФЕ́КТ (дуже велике, але короткочасне збудження). Цього вечора Андрій допізна бродив по руднику, безцільно, просто так, від глибокого збудження (О. Гуреїв); Павло чує ті слова-заклики, ловить блискавиці-іскри і загоряється якимсь дивним палом (Д. Прилюк); Не можна воїнові зупинятися. Він у строю. І хай бурунить у ньому і клекоче поезії хміль, хай проситься в пісню, червоноармієць повинен іти, затиснувши суворо уста (Ю. Збанацький); Видко було, як подразнення їх (людей) росте з кожним днем (Г. Хоткевич). — Пор. за́пал, неспо́кій, 1. хвилюва́ння.

Значення в інших словниках

1. оп'яніння — оп'яні́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. оп'яніння — -я, с. Стан за знач. оп'яніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оп'яніння — ОП'ЯНІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. оп'яні́ти. Він пережив бурхливе оп'яніння від ефіру і впав у .. безмежну темінь забуття (Ю. Смолич); По тілу поступово почало розливатися приємне тепло, шлунок ..  Словник української мови у 20 томах